Хвороба Альцгеймера — це нейродегенеративне захворювання, яке прогресує в повільному темпі й поступово знищує клітини мозку. Воно є найбільш поширеним видом деменції й складає близько 60–65% від усіх випадків. Захворювання було названо на честь німецького невролога Алоїза Альцгеймера, який у 1907 р. вперше описав симптоми й нейропатологічні ознаки хвороби, такі як амілоїдні бляшки й нейрофібрилярні клубки в мозку. Це захворювання впливає на пам'ять і когнітивні навички людини, що призводить до затьмарення свідомості, змін настрою й дезорієнтації в просторі та часі. Такою хворобою не можна заразитися випадково, як і неможливо передати її комусь будь-яким іншим чином.
Найчастіше хвороба Альцгеймера зустрічається в людей віком 65 років і старше, хоча маніфестація цього захворювання може відбутися в значно молодшому віці.
Ранні симптоми, такі як втрата пам'яті й часткова втрата певних когнітивних навичок, можуть спершу пройти повз увагу як самих носіїв хвороби, так і людей, що їх оточують. З прогресуванням захворювання симптоми стають усе більш помітними й можуть проявлятися в щоденному житті. Труднощі, які тепер виникають під час виконання звичайних дій, таких як одягання, приймання душу чи відвідування туалету, з часом стають усе помітнішими. І як результат, людина з хворобою Альцгеймера стає недієздатною й залежною від оточуючих її осіб.
Хвороба Альцгеймера викликає погіршення загального стану здоров'я і є термінальною. Найбільш поширеною причиною смерті є пневмонія, адже з прогресуванням хвороби послаблюється імунна система й знижується вага тіла, у зв'язку з чим збільшується ризик виникнення інфекцій горла чи легенів.
Наразі немає ефективних ліків від цього захворювання, хоча проводиться чимало спрямованих на їх пошук наукових досліджень по всьому світові.