Пролежні: причини та профілактика

Пролежням простіше запобігти, аніж вилікувати.

Пролежень – це виразка, рана (некроз тканини), яка може виникнути внаслідок тривалого тиску кістки на шкіру. Коли людина нерухомо лежить на одному місці, ті ділянки тіла, що розташовані близько до шкіри, червоніють та починають боліти. Це трапляється внаслідок стискання шкіри кісткою з одного боку, а з іншого – ліжком. Внаслідок стискання виникають подразнення та запалення.

Пролежні розвиваються не лише в людей, прикутих до ліжка. Хворі, які проводять багато часу в кріслах на колесах, також страждають на ці розлади, тому що в певних частинах тіла, зокрема, а області сідниць, вони зазнають значного тиску.

На ранніх стадіях пролежні виглядають як почервоніла, дещо припухла шкіра, яка не загоюється. Якщо їх залишити без лікування, то пошкодження збільшується. Зазвичай на шкірі утворюються тріщини, віркриті рани, проникає інфекція. У будь-якої людини, яка протягом декількох тижнів знаходиться в лікарні або навіть проводить декілька тижнів в ліжку дома,  може розпочатися запалення. Положення таких хворих ускладнюється всім, що викликає тертя та подразнення: недотримання гігієни, нетримання сечі та калу, порушення кровообігу,  пов’язане з зусиллями під час руху в ліжку.

Зазавичай пролежні утворюються на тих ділянках тіла, де кістка знаходиться безпосередньо під шкірою. Найчастіше - на потилиці, за вухами, на ліктях, на ділянці хресця та лопатках, на стегнах, на сідничних кістках, на колінах, щиколотках та п’ятах.  

Причини виникнення пролежнів  

  • похилий вік (з віком вміст вологи в шкірі та її еластичність зменшуються; вона стає більш тонкою і зв'язок шкіри з підшкірною клітковиною легко порушується);
  • втрата ваги або зайва вага;
  • зміна чутливості в паралізованих хворих та хворих, що страждають на цукровий діабет;
  • розлади кровообігу;
  • анемія;
  • недостатня гігієна чи складки на постільній білизні;
  • висока температура, підвищене потовиділення, нетримання сечі та калу;
  • потертості та пошкодження шкіри, які можуть бути спричинені: неправильним розподіленням тиску, коли хвогорого недбало перевертають в ліжку, і він «сповзає» в неправильне положення. 

Коли слід викликати лікаря додому:

  • Якщо почервоніння та подразнення не проходять впродовж двох тижнів, не дивлячись на прийняті заходи по догляду.
  • Якщо шкіра навколо пролежня зморщилася або потріскалась.
  • Якщо з’явилися ознаки інфікування пролежня або прилеглих до нього частин тіла: набряклість, біль, виділення чи підвищення локальної температури.
  • При підвищенні температури тіла.

Профілактика пролежнів  

Хворий не має знаходитися в ліжку в одному положенні тривалий час. Якщо людина здатна самостійно рухатися, слідкуйте, щоб вона міняла положення тіла кожні 15 хвилин. Якщо опікуваний не може рухатися, перевертайте його в нове положення принаймні раз на годину (якщо він у кріслі) чи 2 години (якщо він у ліжку). Не можна занадто високо чи на тривалий час піднімати узголів’я ліжка, оскільки це збільшує ризик пошкодження шкіри при «сповзанні» хворого. Для полегшення зміни положення можна закріпити трапецію або «віжці» в узголів’ї ліжка, щоб хворий, тримаючись за них, змінював положення тіла. Використання спеціального простирадла та надувного матрацу допоможуть уникнути потертостей. Для того, щоб надати хворому необхідного положення, опікуваному підкладають подушки: під лікті та п’яти – з вовни. Вони допоможуть зменшити тиск та сприятимуть насиченню шкіри киснем.

Зверніть увагу:

  • Постільна та натільна білизна мають бути з натуральних тканин, добре вбирати вологу (льон, бабовна). На простирадлі не має бути ані складок, ані крихт.
  • Тривалий вплив поту, сечі та калу пошкоджує поверхню шкіри.
  • Хворого слід мити миючим кремом. Не радять користуватися милом, воно надто сушить шкіру.
  • Шкіру після миття не протирають, а промокують, адже на вологій шкірі легко утворюються потертості.
  • Для зволоження та захисту шкіри від наступного впливу вологи   користуйтеся спеціальним кремом після миття.   
  • Харчування хворого має бути різноманітним, містити достатню кількість білку. Білок є відновлювальним матеріалом в організмі, і життєвонеобхідний для підтримання здорового стану шкіри. Пролежні можуть утворюватися також внаслідок нестачі вітаміну С та цинку.   

Лікування пролежнів

Найкращий час для лікування пролежнів – стадія, що передує утворенню пузирів. При появі останніх слід негайно викликати лікаря, і приготуватися до тривалого лікування. В залежності від глибини рани розрізняють поверхневі та глибокі пролежні.

Поверхневим пролежням притаманно пошкодження поверхні шкіри, наявність почервоніння та набряку. 

Пам’ятайте: 

  • за наявності почервоніння слід звільнити відповідну область від тиску до зникнення почервоніння.                       
  • Необхідно проводити повітряні ванни.
  • Шкіру обережно змазувати зволожуючим кремом та чекати, поки крем повністю не вбереться.
  • Пошкоджену шкіру з метою захисту можна вкрити гідроколоїдною пов’язкою, наприклад, Грануфлекс, яка завадить поглибленню пошкодження.
  • Не слід терти шкіру.
  • Остерігайтеся надмірної вологи.
  • Не пошкоджуйте маленькі пузирі. Їх необхідно вкрити гідроколоїдною пов’язкою, наприклад, Грануфлекс. 
  • На ділянки, що вкриті безболісним та сухим струпом, без візуального почервоніння навколо них, слід нанести гідроколоїдний гель, наприклад Гранугель, на нього зверху накладається гідроколоїдна пов’язка.         
  • Після розчинення струпу (одне-два застосування гідроколоїдного гелю на одну-дві доби) на пролежневу виразку слід накласти гідроколоїдну пов’язку. Вона може знаходитися на рані до 7 діб. Її застосування дозволить створити вологе середовище в рані та прискорить її загоєння.  
  • Неінфіковані пролежневі виразки слід перев'язувати не частіше одного разу на 3-4 доби.

Хворі на цукровий діабет, в яких спостерігається розлад чутливості, інколи не відчувають болю навіть якщо в них є пролежнева виразка; за цієї причини слід дуже серйозно відноситися до появи в них почервоніння чи пошкодження шкіри. Навіть маленька рана чи виразка можуть стати причиною гангрени. 

Лікування глибоких пролежнів 

Глибоким пролежням притаманне пошкодження не лише шікри, але й більш глибоких структур – м'язів та кісток. Важливо знати, що іноді глибші тканини можуть бути пошкодженими ще до прояву поверхневого пошкодження, наприклад, внаслідок неправильно розподіленого тиску. При інфікуванні глибоких пролежнів трапляється їх нагноєння, що супроводжується втратою організмом великої кількості білку та рідини. Лікування таких пролежнів може тривати місяці, і потребує кваліфікованої допомого хірурга в умовах стаціонару.