Спілкування

Що робити, якщо хворий знаходиться у пригніченому депресивному стані?

Хворий став пасивним, втратив смак до життя. Ніщо його не тішить. В нього немає жодних надій. Він навіть говорить про самогубство. Весь час стверджує, що все так погано. Ви, звичайно, хочете заперечити, що це не так, і становище не безнадійне. 

Майте на увазі, що він все бачить в чорному кольорі, тобто, лише негатив. Вам не вдасться відволікти його від його проблем.

Не заперечуйте. Не кажіть, що все не так погано, як йому здається. Нехай вискаже усе. Скажіть, що Ви розумієте, наскільки це складно для нього.

Майте на увазі, що про самогубство він не жартує. Не кажіть, щоб він припинив казати дурниці. Насправді він не хоче позбавити себе життя, він гостро потребує розуміння. Це єдиний спосіб привернути увагу до свого безнадійного становища, спосіб знайти допомогу та підтримку. Коли людина відчуває, що його становище безнадійне, він боїться нестерпного болю, боїться стати тягарем для оточуючих. І якщо він не бачить іншого виходу і відчуває, що ніхто не турбується про нього, він дійсно може вчинити спробу самогубства. Спостерігайте за ним, дізнайтеся, про що він думає. Дайте йому відчути Вашу турботу. Він потребує втіхи, і в тому, щоб його вислухали. Не зупиняйте його, коли він каже про самогубство, говоріть з ним про це. Ви можете навіть взяти з нього обіцянку покликати та дочекатися Вас, коли він надумає вчинити самогубство. Ніколи   не кажіть «Ти перебориш це», «візьми себе в руки», «все буде гаразд», він і так розуміє, що для нього гаразд вже не буде. Він лише відчує, що Ви його не розумієте, і почне приховувати від Вас свої думки.

Не демонструйте своєї зверхності, не кажіть «Що за дурниці!», адже те, про що він каже, для нього самого є дуже важливою проблемою. Спробуйте переключити його думки. Змусьте його щось робити, щоб в нього не залишалося часу думати про погане. Нехай він сам себе обслуговує, наскільки це можливо. Якщо в нього з’явиться бажання турбуватися про себе, це вже буде великим кроком вперед. Вигадайте щось, щоб Ваша близька людина могла себе контролювати. Якщо в нього буде можливість вибору, він зможе краще контролювати своє життя. Кращий спосіб зменшити негативні емоції – помірне фізичне навантаження, наприклад, прогулянки, гімнастика, ігри. Використовуйте засоби для релаксації – масаж, водні процедури, і т.д. Пам’ятайте, що знадобиться доволі багато часу, перш ніж хворий стане веселішим і в нього відновиться смак до життя. Можливо, Вам самому знадобиться звернутися по допомогу до психіатра, так як при тяжкій формі пригнічення знадобляться антидепресанти.   

Що робити, якщо хворий виявляє ворожість? 

Догляд ворожо настроєної людини легко може призвести до стресу. Така людина буде завжди незадоволена тим, що Ви робите, якби Ви не намагалися.

Усвідомте, що його дратівливість викликана незадоволенням самим собою та ситуацією взагалі, і насправді, це не пов’язано з Вами. Спалахи ворожості – нормальна реакція на стрес, але вони ускладнюють спілкування. Ворожість може виявлятися опосередковано. Якщо людині щось не до вподоби, вона може не казати про це відверто, але стане похмурою, почне звинувачувати Вас та відмовлятися від Вашої допомоги, припинить виконувати вказівки та почне робити все «навпаки».

Важливо, щоб Ви не почали його уникати. Так, він відмовляється від Вашої допомоги та відштовхує близьких. Але він потребує близьких. Вам слід розуміти, що його ворожість є проявом безпорадності. Ворожість викликана внутрішньою напругою. Спілкування та логічне мислення обмежені, сприйняття та розуміння егоцентричні. Якщо Ви ворожо та дратівливо відповісте ворожо налаштованій людині, його ворожість та дратівливість лише посиляться.  

Зверніть увагу!

  • Опікуваний потребує того, щоб його вислухали, і йому необхідно дати вихід   своїй ворожості.
  • Ви не маєте здійснювати моральний тиск, але й не маєте з усім погоджуватися.
  • Зберігайте спокій, давайте чіткі вказівки. Продовжуйте свої справи, поки він не вгамується.  
  • Намагайтесь уникнути протистояння.
  • Потурбуйтесь про задоволення його фізичних та емоційних потреб.
  • Ворожість може бути спричинена незадоволенням потреб. При цьому опікуваний не завжди сам це розуміє.
  • Усвідомте, що емоційна людина не завжди чує подробиці і не завжди повністю розуміє сенс почутого. Якщо Ви дозволите своїм почуттям впливати на розум, Ви втратите об’єктивність.  
  • Щоб тримати ситуацію під контролем: 

  • Намагайтесь почути опікуваного. Не починайте відразу ж захищатися та апелювати до його совісті.  
  • Запитайте в нього, що не так, і в чому він Вас звинувачує. З’ясуйте, в чому проблема. 
  • У більшості випадків причина ворожості не в Вас, а в чомусь іншому. Як правило, причина полягає у безпорадності та пригніченому стані хворої людини.
  • Дайте їй можливість описати те, що викликало ворожість.
  • Попросіть її, щоб вона не лише звинувачував Вас, а наводила факти та пояснювала свої потреби. Якщо вона говорить, що ніхто не піклується про неї, запитайте, чого вона хоче, і як вона уявляє піклування оточуючих. Якщо Ви продемонструєте свою турботу, зможете встановити контакт, вона заспокоїться.
  • Памятайте, що Вам необхідно слідкувати за своїми почуттями, тому що ворожість призводить до відповідної ворожості. Лише Ваше спокійне відношення може згасити ворожість.  

Щоб тримати себе в руках:

  • Контролюйте себе та свої думки.
  • Контролюйте свої жести, вони мають бути повільними та плавними.
  • Розмовляйте приємним та впевненим голосом.           
  Саме від Вашої реакції залежить чи вгамується опікуваний, чи ви вступите до протистояння, послабне чи посилиться його ворожість. Якщо Вам вдасьться зберігти спокій, дайте йому можливість сказати те, що він хоче, можливо, він також зможе вислухати Вас. Якщо у Вас є якість вимоги до нього, обґрунтуйте свою точку зору впевнено і не відступайте.