Розповідь Миколи
Дізнайтеся про те, як Микола вирішує своєю проблему
Я СТАВ САМ СОБІ ТРЕНЕРОМ
Миколай , 66 років
Так, всі ми знаємо, що не будемо жити вічно. Але коли у мене був діагностований рак передміхурової залози, я відчув справжній шок. У квітні 2011 року мене прооперували і, здавалося, все йшло добре . Спочатку, відразу після операції, мені довелося користуватися катетером. У мене виходило не дуже акуратно. А після його видалення я прийшов на прийом до уролога поговорити про те, як в найкоротший термін повернутися до нормального життя .
Операція з видалення передміхурової залози послабила мої м'язи тазового дна, тому перший час я навіть не міг зупинити потік сечі. Мені порекомендували виконувати вправи, а також використовувати захисні засоби, розроблені спеціально для чоловіків. Спочатку мені здалося трохи дивно надягати їх, але вони були дуже компактними. Тим не менш, навіть незважаючи на те, що засоби захисту були зовсім непомітні під одягом, я вирішив не приховувати свою ситуацію.
Зазвичай, люди прислухаються до порад. Якщо ви спокійно і відкрито обговорюєте ситуацію, вам відповідають тим же. Звичайно я зовсім не хочу сказати, що я розповідаю про свій стан кожному ліпшому, але коли тема спливає, то намагаюся не бентежитися. Я розповідаю про ситуацію як про конкретний факт, з яким мені доводиться жити.
Я завжди намагаюся робити вправи, і, фактично, я став сам собі тренером. І мої зусилля приносять результати. Це не був швидкий процес, але я бачу результат і продовжую заняття. Моя мета - витримувати без походу в туалет 3-4 години, а також почати обходитися без захисних засобів. В мене ще багато зробити попереду, але в цілому я радий, що мені вже вдалося частково повернутися до колишнього життя.